Марія Вілінська підкорила мене жагою отримувати від життя все і навіть більше та не стидатися бути собою. Вона завжди прагнула бути незалежною жінкою, незважаючи те, що фемінізм у 19 столітті був “не на часі”.

Ця жінка створювала себе сама, була вільною в ті моменти, коли її хотіли приручити.

Вілінська — одна з перших в Україні, хто заговорив про права жінок.

Вона працювала над журналом, у якому піднімалися питання емансипації. Письменниця внесла неабиякий здобуток в українську літературу, а її «Маруся» стала обов’язковою для вивчення у французьких школах.

Вона була єдиною жінкою-письменницею в українській літературі наприкінці 50-х рр. 19 століття. Марко Вовчок підкорила самого Жюля Верна, а Тарас Шевченко прозвав її своєю “спадкоємицею”.