У дитинстві Ліна Костенко мріяла стати льотчицею. Бажання було настільки сильним, що вона змайструвала собі саморобний парашут із старої маминої парасолі та простирадла, піднялася з ним на горище і стрибнула. Вже дорослою Костенко стала педагогом і лише згодом відкрила талант до поезії. Ліна Костенко завжди писала, що хотіла, і говорила, що думала, ніколи не підлаштовуючись під обставини. У радянські часи поетеса була активною учасницею дисидентського руху, за що її твори були забороненими для друку впродовж14 років. Це був важкий удар для письменниці, і вона навіть оголосила голодування. Однак акція протесту не дала жодного результату, і Ліні довелося навчитися жити у творчій ізоляції. 

Ліну Костенко називають залізною жінкою. Без жодних пояснень Ліна відмовилася від премії Золотий письменник України та звання Герой України.